ГРУЗЬКИЙ, ГРЯЗЬКИЙ
ГРУЗЬКИЙ – ГРЯЗЬКИЙ
Грузький. В якому можна загрузнути; багнистий. Вогкий вітер гойдав тополі, зривав золоте листя і вкривав ним грузьку чорну землю (З.Тулуб); Запоріжці дочекалися відпливу Сивашу, вночі перейшли по грузькому дну, обминувши фортеці (Р.Іваничук); Ми з Ярославом переходили її \[річечку\] вбрід, коли хлопчаками ходили по гриби, вода була холодна, аж ноги щеміли, а дно – грузьке (В.Дрозд).
Грязький. Покритий гряззю; з гряззю; брудний. Довго йшли через увесь город, аж поки прийшли до якоїсь темної і грязької вулиці (Б.Грінченко); Дрібні, грязькі, студені краплі впали так несподівано на його., лице, що він в одній хвилі зупинився (І.Франко).
Смотреть больше слов в «Літературному слововживанні»
ГРУПУВАННЯ, УГРУПОВАННЯ →← ГРУДИ, ГРУДЬ